Трохи ширше
Настільні ігри витіснили словесні майже повністю, і в цьому є іронія: коробка коштує грошей, займає місце, вимагає стола й пояснення правил на двадцять хвилин, а результат часто гірший. Словесна забава запускається за тридцять секунд і працює там, де коробку неможливо навіть розкрити.
Причина витіснення не в якості, а в видимості. Гру, яку можна купити, рекламують. Гру, яку переказують, ніхто не просуває — вона живе тільки доти, доки її комусь показали. Ціле покоління дітей, які їздили в поїздах із телефоном, просто не мало кому їх показати.
Через це кілька десятків забав, які знали всі, зараз доводиться відновлювати майже як фольклор. Правила прості, варіантів у кожної п'ять, і жодного канонічного — кожна компанія грає трохи по-своєму. Саме це, мабуть, і робить їх живими.